- розвіятися
- [роузв’і/йатиес'а]
-в'і/йус'а, -в'і/йеіс':а, -в'і/йеіц':а, -в'і/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розвіятися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвіятися — див. розвіватися … Український тлумачний словник
розвіватися — а/ється і рідше розві/юватися, юється, недок., розві/ятися, і/юся, і/єшся, док. 1) Розноситися, розсіюватися в повітрі, за вітром (про запах, хмару, туман, дим, пил і т. ін.). 2) перен. Розсіюватися, зникати (про стихійні явища, а також про думки … Український тлумачний словник
звіятися — зві/ється, док., рідко. 1) Початися, здійнятися (про вітер, бурю). 2) Швидко піднятися вгору, розвіваючись (про прапор і т. ін.) … Український тлумачний словник
розганяти — я/ю, я/єш і розго/нити, ню, ниш, недок., розігна/ти, розжену/, розжене/ш, док., перех. 1) Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. || розм. Звільняти з роботи, служби (всіх чи багатьох). || перен., розм. Ліквідувати,… … Український тлумачний словник
порідіти — і/є, док. 1) Стати, зробитися рідким, не густим. || Стати не щільним, не суцільним; розвіятися (про туман, дим і т. ін.). 2) Стати менш численним, зменшитися кількісно … Український тлумачний словник
порідшати — ає, док. 1) Стати рідшим. || Стати менш густим, щільним; трохи розвіятися (про туман, дим і т. ін.). 2) Стати менш численним, зменшитися кількісно. || Траплятися рідше, не так часто, як колись, як десь в іншому місці. || кого, чого, безос … Український тлумачний словник
провітрюватися — ююся, юєшся, недок., прові/тритися, рюся, ришся, док. 1) Очищатися, освіжатися припливом свіжого повітря. || Піддаватися дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). 2) розм. Перебувати на свіжому повітрі, дихати… … Український тлумачний словник
розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… … Український тлумачний словник
розкучерявитися — влюся, вишся; мн. розкучеря/вляться; док. Розростися, розвитися або розвіятися кучерями. || Стати дуже кучерявим; покритися кучерями. || перен. Густо розростися буйним, розкішним листям (про дерева, кущі) … Український тлумачний словник